Заява про відповідальність керівництва за підготовку та затвердження фінансової звітності за період, що закінчився 31 грудня 2024 року.

Наведена заява, яка повинна розглядатися спільно з описом обов’язків незалежного аудитора, що міститься в представленому нижче Звіту незалежного аудитора, зроблена з метою розмежування відповідальності керівництва і вказаного незалежного аудитора щодо фінансової звітності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОНЦЕРН "УКРНАФТІНВЕСТ" (далі – Компанія або ПрАТ "УКРНАФТІНВЕСТ").

Керівництво Компанії відповідає за підготовку фінансової звітності, що достовірно відображає в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан Компанії станом на 31 грудня 2024 року, фінансовий результат, а також рух грошових коштів і зміни у власному капіталі за рік, що закінчився на цю дату відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

При підготовці фінансової звітності керівництво Компанії несе відповідальність за:

- Вибір належних принципів бухгалтерського обліку і їх послідовне застосування;
- Застосування обґрунтованих оцінок і суджень;
- Дотримання відповідних МСФЗ і розкриття усіх суттєвих відхилень в примітках до фінансової звітності;
- Підготовку фінансової звітності, виходячи з допущення, що Компанія продовжуватиме свою діяльність в найближчому майбутньому, за винятком випадків, коли таке допущення неправомірне;
- Розкриття всіх претензій у зв’язку з судовими позовами, які були, або можливі у найближчому майбутньому;
- Достовірне розкриття в фінансовій звітності інформації про всі поруки та гарантії, надані від імені керівництва.

Керівництво Компанії також несе відповідальність за:

- Розробку, впровадження і забезпечення функціонування ефективної і надійної системи внутрішнього контролю в Компанії;
- Підтримку системи бухгалтерського обліку, що дозволяє у будь-який момент підготувати з достатнім ступенем точності інформацію про фінансовий стан Компанії та забезпечити відповідність фінансової звітності вимогам МСФЗ;
- Вживання заходів у межах своєї компетенції для забезпечення збереження активів Компанії;
- Запобігання і виявлення фактів шахрайства та інших зловживань.

Фінансова звітність Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2024 року, яка наведена нижче, була підписана від імені керівництва Компанії 24 вересня 2025 року.

Директор ПрАТ "УКРНАФТІНВЕСТ" Лаврега В. В.

м. Київ

24 вересня 2025 року

Рік, що закінчується 31 грудня 2024 року

Вся фінансова інформація, представлена в українських гривнях

округляється до найближчої тисячі («тис. грн.»), якщо не вказано інше

-

Основні облікові оцінки та судження

Підготовка фінансової звітності Компанії вимагає від її керівництва винесення суджень та визначення оцінок і припущень, які впливають на подані в звітності суми виручки, витрат, активів і зобов'язань, а також на розкриття інформації про ці статті та про умовні зобов'язання. Невизначеність відносно цих припущень і оцінок може привести до результатів, які можуть зажадати в майбутньому істотних коригувань до балансової вартості активів або зобов'язань, щодо яких приймаються подібні припущення та оцінки.

Основні допущення про майбутнє і інші основні джерела невизначеності в оцінках на звітну дату, які можуть послужити причиною істотних коригувань балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року, розглядаються нижче.

Допущення і оцінки Компанії засновані на вихідних даних, які вона мала у своєму розпорядженні на момент підготовки фінансової звітності. Однак поточні обставини і припущення щодо майбутнього можуть змінюватися з огляду на ринкові зміни або обставини, що є непідконтрольними для Компанії. Такі зміни відображаються в припущеннях в міру того, як вони відбуваються.

Найбільш істотними областями, що вимагають використання оцінок та припущень керівництва, представлені наступним чином:

- термін корисного використання основних засобів;
- знецінення.

Термін корисного використання основних засобів

Оцінка термінів корисного використання об’єктів основних засобів вимагає застосування професійних суджень, яке базується на основі досвіду використання аналогічних активів. Компанія отримує майбутні економічні вигоди від їх поточного використання під час надання послуг та виробництві продукції. Однак такі чинники, як технічний та економічний знос та застаріння часто призводять до скорочення економічних вигід від активів. Керівництво оцінює залишкові строки експлуатації відповідно до поточного технічного стану активів та оціночного періоду, протягом якого Компанія, як очікується, отримає вигоди від їх використання.

При цьому враховуються такі основні чинники:

(а) передбачуване використання активів;

(б) прогнозний знос залежно від експлуатаційних параметрів та регламенту технічного обслуговування; і

(в) технічний або економічний знос внаслідок зміни ринкових умов.

Ефект від перегляду остаточного терміну корисного використання основних засобів відображається у періоді, коли такий перегляд мав місце чи в майбутніх звітних періодах, якщо можливо застосувати. Відповідно, це може вплинути на величину майбутніх амортизаційних відрахувань та балансову вартість основних засобів. Керівництво збільшує суму амортизаційних відрахувань, якщо строки експлуатації активів є меншими за попередньо оцінені.

Знецінення

На кожну звітну дату Компанія оцінює актив на предмет наявності ознак можливого знецінення. Якщо подібні ознаки мають місце, Компанія проводить оцінку вартості, що відшкодовується, такого активу.

При оцінці ознак знецінення, Компанія аналізує як зовнішні, так і внутрішні джерела інформації. Розглянуті зовнішні джерела інформації містять у собі зміни ринкового, економічного й правового середовища, у яких Компанія здійснює свою діяльність, і які перебувають поза її контролем і впливають на вартість, що відшкодовується, активів і основних коштів.

Розглянуті Компанією внутрішні джерела інформації включають способи поточного або передбачуваного використання основних коштів, а також показники продуктивності активів. При оцінці вартості, що відшкодовується, активів і основних коштів, керівництво Компанії проводить оцінку дисконтованих майбутніх грошових потоків після оподатковування, які, як передбачається, будуть генеруватися об'єктами Компанії, витрат на продаж об'єктів і відповідних ставок дисконтування.

Зниження прогнозованих цін, ріст передбачуваних майбутніх витрат на проведення, ріст передбачуваних майбутніх капітальних витрат, зниження обсягів виробництва й резервів і/або негативна поточна економічна ситуація можуть привести до зменшення балансової вартості активів Компанії.

При визначенні розміру знецінення активи, що не генерують незалежні грошові потоки, ставляться до відповідної до одиниці, що генерує грошові потоки. Керівництво неминуче застосовує суб'єктивне судження при віднесенні активів, що не генерують незалежні грошові потоки, до відповідних генеруючих одиниць, а також при оцінці строків і величини відповідних грошових потоків у рамках розрахунків вартості у використанні. Наступні зміни віднесення активів до генеруючих одиниць або строків грошових потоків можуть вплинути на балансову вартість відповідних активів.

Ця фінансова звітність була підготовлена відповідно до принципу оцінки за історичною вартістю, за виключенням запасів, які відображені за найнижчою з двох оцінок – собівартістю або чистою вартістю реалізації.

Фінансова звітність представлена в українській гривні, що є функціональною валютою Компанії. Вся фінансова інформація, представлена в українських гривнях, округляється до найближчої тисячі ("тис. грн."), якщо не вказано інше. В фінансовій звітності наведена порівняльна інформація за попередній період.

Основні принципи облікової політики, які застосовувалися при підготовці цієї фінансової звітності, описані нижче.

Грошові кошти та їх еквіваленти

Станом на 31 грудня 2023 року, 31 грудня  2024 року грошові кошти та їх еквіваленти деноміновані в гривні. Усі кошти на банківському рахунку не прострочені та не знецінені та включають:

Умовні та інші зобов’язання

Оподаткування та відповідність іншим нормативним вимогам

Українське законодавство та регулювання, які стосуються оподаткування та здійснення операційної діяльності, в тому числі валютного та митного контролю, продовжує розвиватись. Законодавчі та регуляторні акти не завжди чітко сформовані та їх тлумачення залежить від поглядів місцевих, регіональних та національних адміністрацій, інших урядових органів влади. Випадки протиріч та розходжень не є рідким явищем.

Керівництво вважає, що Компанія повністю дотримується всіх законодавчих актів і здійснило виплату та нарахування всіх необхідних податків. У разі значної ймовірності ризику відтоку ресурсів Компанія здійснює нарахування, спираючись на оцінки керівництва.

Керівництво Компанії вважає, що ризики можливого відтоку ресурсів, які випливають з податкових та інших питань, не будуть суттєвими.

Розрахунок показників прибутковості акцій

При обчисленні базисного прибутку на акцію в якості чисельника використано значення чистого збитку, отриманого Компанією по результатам діяльності за відповідний звітний період: збиток 4 256 тис. грн. за 2023 рік та збиток 6 511 тис. грн. за 2024 рік.

В якості знаменника використано значення середньозваженої кількості акцій, які перебували в обігу протягом відповідного звітного року: 225 000 акції за 2023 р. та 225 000 акції за 2024 рік.

Подій щодо викупу або випуску звичайних акцій протягом  2023-2024 року не відбувалося. Інструментів таких, які потенційно можуть розбавити базисний прибуток на акцію в майбутньому, але не були включені в обчислення розбавленого прибутку на акцію через їх антирозбавляючий вплив у поточних звітних періодах Компанія не має.

Фінансові витрати

Адміністративні витрати

Припущення щодо функціонування Компанії в найближчому майбутньому

Фінансова звітність була підготовлена виходячи з припущення, що Компанія буде продовжувати свою діяльність як діюче підприємство в осяжному майбутньому, що передбачає реалізацію активів та погашення зобов’язань у ході звичайної діяльності.

Станом на дату затвердження даної фінансової звітності існує істотна невизначеність, яка перебуває  поза зоною впливу Компанії та може поставити під сумнів можливість продовження діяльності. Ця суттєва невизначеність зовнішнього характеру стосується наслідків вторгнення російських військ до території України.

24 лютого 2022 року президент росії оголосив про "спеціальну військову операцію" в Україні, що фактично означало початок навмисної, неспровокованої війни російської федерації проти України. Російські війська негайно розпочали масштабний військовий наступ на Україну з повідомленнями про ракетні удари та вибухи у великих містах України.

24 лютого Указом Президента України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", було введений воєнний стан, який з подальшим продовженням діє на дату затвердження цієї фінансової звітності.

В цілому, на діяльність Компанії введення воєнного стану не зазнало суттєвого впливу. Виробничі потужності Компанії знаходяться на підконтрольній території смт. Сарата, Одеська область, майно та товарні запаси Компанії не зазнали жодних фізичних пошкоджень внаслідок вторгнення російських військ, діяльність з видобування продовжується, обсяги нарощуються, розрахунки з реалізовану продукцію проводяться відповідно до умов договорів.

Враховуючи це, керівництво Компанії вважає, що застосування принципу безперервності діяльності при складанні цієї фінансової звітності є доречним.

Остаточне врегулювання питання російської агресії та військового вторгнення до території України неможливо передбачити з достатньою вірогідністю, важко оцінити майбутні наслідки військової агресії російської федерації проти України і спрогнозувати короткострокову перспективу як для України в цілому, так й  щодо діяльності кожного українського підприємства.

Дана фінансова звітність не містить будь-яких коригувань для відображення можливих майбутніх наслідків щодо відшкодування та класифікації відображених сум активів та зобов’язань, які можуть виникнути в результаті існуючої невизначеності. Керівництво Компанії вживає необхідних заходів з підтримки економічного стану компанії в сучасних умовах, що склалися в бізнесі, економіці та політиці.

Станом на 31 грудня 2024 року середня кількість працівників в Компанії складає 14 працівників (на 31 грудня 2023 року – 16 працівників).

Запаси

Склад запасів наступний:

За результатами аналізу ринкової вартості та ринкових умов щодо потенційних цін реалізації товарно-матеріальних запасів відсутні фактори, які б свідчили про втрату запасами своєї первісної економічної  вигоди.

Станом на 1 січня 2024 року та на 31 грудня 2024 року Компанія не має запасів, переданих як застава для гарантії виконання зобов’язань.

Оренда

Компанія має довгострокові договори оренди земельних ділянок з фізичними особами, строк дії яких визначений до 09.08.2024 року. Земельні ділянки представляють собою під’їзні шляхи до свердловин. З метою визначення орендних зобов’язань відповідно до положень стандарту МСФЗ (IFRS) 16, Компанією як Орендарем застосовано ставку запозичення за середньою ринковою вартістю кредитів за даними НБУ на дату оформлення договорів оренди, яка складає 20% та 18,5%.

Нижче представлена балансова вартість визнаного активу в формі права користування та її зміни протягом періоду (додатково див. Прим.3.6):

Розрахунки за зобов’язаннями за активом з права користування (додатково див. Прим.3.14):

Аналіз строків погашення зобов’язань з оренди поданий у Примітці 4.3. Нижче представлені суми, визнані у складі доходів та витрат:

Інші поточні зобов’язання

Усі фінансові допомоги одержані від нефінансових організацій на умовах повернення "на вимогу", є поворотними та безвідсотковими.

Інші операційні витрати

Інші витрати

Поточні забезпечення

Сума, що визнана в якості резерву, відображає найкращу розрахункову оцінку витрат, які необхідні на кінець звітного періоду для врегулювання існуючого зобов’язання. Загальна сума резерву із забезпечення витрат на відпустки складається з обов’язкових виплат, передбачених КЗпП, таких як оплата днів щорічної відпустки, компенсації днів невикористаної відпустки при звільненні.

Інформація щодо виду та змін забезпечень:

Забезпечення на виплату відпусток створюється щорічно станом на 31 грудня на підставі даних про середньоденний заробіток працівників та кількості невідпрацьованих днів відпустки відповідно до методики розрахунку, що встановлена українським законодавством. Середньоденний заробіток розраховується виходячи із середньої кількості календарних днів за рік з урахуванням свят.

Акціонерний капітал

У 2024 році не було змін у кількості випущених та повністю сплачених акцій Компанії. Станом на 31.12.2024 загальна кількість простих акцій становить 225 000 з номінальною вартістю 63,00 грн. кожна.

Всі прості акції мають рівні права при голосуванні, виплаті дивідендів або розподілу капіталу. Всі акціонери мають право на дивіденди та розподіл капіталу у гривнях.

Кінцевим бенефіціарним власником є Буткевич Геннадій Владиславович, Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 8, кв. 29.

Тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу 71,99. Відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: BGV INVESTMENTS LIMITED, реєстраційний номер HE 411631, адреса: Карпенісіу, 30, 1077, м. Нікосія, Кіпр.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

Станом на 31 грудня 2023 року та 31 грудня 2024 року дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом включає:

ПДВ до відшкодування з бюджету станом на початок та кінець періоду було рекласифіковано до поточних активів, так як на думку управлінського персоналу має місце вірогідність його відшкодування в найближчий перспективі.

Інші довгострокові зобов'язання та поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

Станом на 31.12.2023 року та 31.12.2024 року Компанія не має Інших довгострокових зобов’язань

Поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями представлена поворотною відсотковою позикою від нефінансової організації, яка номінована у дол. США, а також нарахованими відсотками за цією позикою та довгостроковими зобов’язаннями з оренди.

Згідно договору надання позики позика за весь період 2024 року є простроченою.

Огляд суттєвих положень облікової політики

Облікова політика, викладена нижче, послідовно застосовувалася до всіх періодів, представлених у цій фінансової звітності.

Класифікація активів та зобов’язань на оборотні/короткострокові та необоротні/довгострокові

Компанія представляє активи та зобов'язання у Звіті про фінансовий стан з розбивкою на необоротні/оборотні (поточні) та довгострокові/короткострокові (поточні). Актив класифікується в якості оборотного (поточного) в наступних випадках:

- актив буде реалізований, або він призначений для продажу чи використання в ході звичайного операційного циклу;
- актив переважно призначений для торгівлі;
- актив буде реалізований протягом дванадцяти місяців після закінчення звітного періоду, або
- актив являє собою грошові кошти або їх еквіваленти, за винятком випадків, коли його заборонено обмінювати або використовувати для погашення зобов'язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після закінчення звітного періоду.

Усі інші активи класифікуються як необоротні.

Зобов'язання класифікується як короткострокове (поточне) в наступних випадках:

- зобов'язання буде погашене в ході звичайного операційного циклу;
- зобов'язання призначене головним чином для торгівлі;
- зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після закінчення звітного періоду, або
- Компанія не мають безумовного права відкласти погашення цього зобов'язання на строк як мінімум дванадцять місяців після закінчення звітного періоду.

Компанія класифікує інші зобов'язання в якості довгострокових. Відстрочені податкові активи та зобов'язання класифікуються у складі необоротних активів і довгострокових зобов'язань.

Кредити та позики

Після первісного визнання процентні кредити та позики оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Прибутки та збитки за такими фінансовими зобов'язаннями визнаються в прибутку чи збитку при припиненні їх визнання, а також у міру нарахування амортизації з використанням ефективної процентної ставки.

Амортизована вартість розраховується з урахуванням дисконтів або премій при придбанні, а також комісійних або витрат, які є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки. Амортизація ефективної процентної ставки включається до складу витрат по фінансуванню в звіті про прибуток або збиток.

До цієї категорії, головним чином, відносяться відсоткові кредити та позики. Станом на 31.12.2023р. у Компанії є процентна позика від нефінансової організації.

Припинення визнання

Фінансовий актив (або, де можна застосувати, частина фінансового активу або частина групи аналогічних фінансових активів) припиняє визнаватися, якщо:

- термін дії прав на отримання грошових потоків від активу минув;

або

- Компанія передала свої права на отримання грошових потоків від активу або взяла на себе зобов'язання по виплаті третій стороні одержуваних грошових потоків у повному обсязі й без істотної затримки за "транзитною" угодою; та або

(a) Компанія передала практично всі ризики і вигоди від активу, або

(б) Компанія не передала, але й не зберігала за собою практично всі ризики і вигоди від активу, але передала контроль над цим активом.

Якщо Компанія передала свої права на отримання грошових потоків від активу або уклала транзитну угоду, вона оцінює, чи зберегла вона ризики і вигоди, пов'язані з правом власності, і, якщо так, в якому обсязі. Якщо Компанія не передала, але й не зберігає за собою практично всі ризики і вигоди від активу, а також не передала контроль над активом, Компанія продовжує визнавати переданий актив у тій мірі, в якій вона продовжує свою участь в ньому. В цьому випадку Група також визнає відповідне зобов'язання. Переданий актив і відповідне зобов'язання оцінюються на основі, яка відображає права та зобов'язання, збережені Компанією.

Подальша участь, яка приймає форму гарантії за переданим активом, оцінюється за найменшою з наступних величин: первісною балансовою вартістю активу або максимальною сумою відшкодування, виплата якої може вимагатися від Компанії.

Припинення визнання

Визнання фінансового зобов'язання припиняється, якщо зобов'язання погашено, анульовано, або термін його дії закінчився. Якщо наявне фінансове зобов'язання замінюється іншим зобов'язанням перед тим самим кредитором на суттєво відмінних умовах або якщо умови наявного зобов'язання значно змінені, така заміна або зміни враховуються як припинення визнання первісного зобов'язання та початок визнання нового зобов'язання, а різниця в їх балансової вартості визнається в звіті про прибутки або збитку.

Похідні фінансові інструменти та облік хеджування, первісне визнання та подальша оцінка

Похідні фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю на дату укладення договору за похідним інструментом і згодом переоцінюються за справедливою вартістю. Похідні інструменти враховуються як фінансові активи, якщо їх справедлива вартість позитивна, і як фінансові зобов'язання, якщо їх справедлива вартість негативна.

Компанія не використовує похідні фінансові інструменти, такі як форвардні валютні договори, процентні свопи та форвардні товарні договори.

Фінансові активи

Первісне визнання та оцінка

Фінансові активи при первісному визнанні класифікуються як оцінювані згодом за амортизованою вартістю, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (ІСД) і за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Класифікація фінансових активів при первісному визнанні залежить від характеристик грошових потоків, що передбачені договором, за фінансовим активом та бізнес-моделі, яка застосовується Компанією для управління цими активами. За винятком торгової дебіторської заборгованості, яка не містить вагомого компоненту фінансування або щодо якої Компанією застосовувалось спрощення практичного характеру, Компанія первісно оцінює фінансові активи за справедливою вартістю, збільшеною в разі фінансових активів, які оцінюються не за справедливою вартістю через прибуток або збиток, на суму витрат по угоді. Торгова дебіторська заборгованість, яка не містить вагомий компонент фінансування або щодо якої Компанія застосувала спрощення практичного характеру, оцінюється за ціною угоди, визначеної відповідно до МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами".

Для того щоб фінансовий актив можна було класифікувати та оцінювати за амортизованою вартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, необхідно, щоб договірні умови цього активу обумовлювали отримання грошових потоків, які є "виключно платежами в рахунок основної суми боргу та відсотків" на непогашену частину основної суми боргу. Така оцінка називається SPPI-тестом і здійснюється на рівні кожного інструменту.

Бізнес-модель, яка використовується Компанією для управління фінансовими активами, описує спосіб, яким Компанія управляє своїми фінансовими активами з метою генерування грошових потоків. Бізнес-модель визначає, чи будуть грошові потоки наслідком отримання передбачених договором грошових потоків, продажу фінансових активів або і того, і іншого.

Всі операції купівлі або продажу фінансових активів, що вимагають поставки активів у строки, що встановлюються законодавством, або відповідно до правил, прийнятих на певному ринку (торгівля на стандартних умовах), визнаються на дату укладення угоди, тобто на дату, коли Компанія бере на себе зобов'язання купити або продати актив.

Подальша оцінка

Для цілей подальшої оцінки фінансові активи класифікуються на чотири категорії:

- фінансові активи, які оцінюються за амортизованою вартістю (боргові інструменти);
- фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід з подальшими відображенням переоцінки у складі прибутків або збитків (боргові інструменти);
- фінансові активи, класифіковані за рішенням організації як оцінювані за справедливою вартістю через інший сукупний дохід без подальшої рекласифікації накопичених прибутків і збитків при припиненні визнання (пайові інструменти);
- фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Фінансові активи, які оцінюються за  амортизованою вартістю (боргові інструменти)

Компанія оцінює фінансові активи за амортизованою вартістю, якщо виконуються обидві наступні умови:

- фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для отримання передбачених договором грошових потоків; і
- договірні умови фінансового активу обумовлюють отримання в зазначені дати грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми боргу і відсотків на непогашену частину основної суми боргу.

Фінансові активи, які оцінюються за амортизованою вартістю, згодом оцінюються з використанням методу ефективної процентної ставки, також до них застосовуються вимоги щодо знецінення. Прибутки або збитки визнаються в прибутку чи збитку в разі припинення визнання активу, його модифікації або знецінення.

До категорії фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Компанія відносить торгову дебіторську заборгованість та довгострокову дебіторську заборгованість.

Фінансові інструменти - первісне визнання і подальша оцінка

Фінансовим інструментом є будь-який договір, що приводить до виникнення фінансового активу у однієї організації і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншої організації.

Справедливою вартістю фінансового інструмента при первісному визнанні вважається, як правило, ціна операції (тобто справедлива вартість наданої або отриманої компенсації). Проте, якщо частина наданої або отриманої компенсації не призначена для фінансового інструмента, справедлива вартість фінансового інструмента попередньо оцінюється із застосуванням відповідного метода оцінювання:

- справедлива вартість довгострокової позики або дебіторської заборгованості, за якими не нараховуються відсотки, попередньо оцінюється як теперішня вартість усіх майбутніх надходжень грошових коштів, дисконтованих із застосуванням переважної ринкової ставки відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строком, типом ставки відсотка та іншими ознаками) з подібним показником кредитного рейтингу;
- позика, до якої застосовується позаринкова ставка визнається за її справедливою вартістю з нарощуванням дисконту з відображенням у прибутку чи збитку із застосуванням методу ефективної ставка відсотка.

Коли Компанія стає стороною за договором, то вона розглядає наявність у ньому вбудованих похідних інструментів. Вбудовані похідні інструменти відокремлюються від основного договору, який не оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток у випадку, якщо аналіз показує, що економічні характеристики і ризики вбудованих похідних інструментів істотно відрізняються від аналогічних показників основного договору.

Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (боргові інструменти)

Компанія оцінює боргові інструменти за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, якщо виконуються обидві наступні умови:

- фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є як отримання передбачених договором грошових потоків, так і продаж фінансових активів; та
- договірні умови фінансового активу обумовлюють отримання в зазначені дати грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми боргу та відсотків на непогашену частину основної суми боргу.

У випадку боргових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, відсотковий дохід, переоцінка валютних курсів та збитки від знецінення або відновлення таких збитків визнаються в звіті про прибуток або збиток і розраховуються таким же чином, як і в випадку фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю. Решта зміни справедливої вартості визнаються у складі іншого сукупного доходу. При припиненні визнання накопичена сума змін справедливої вартості, визнана у складі іншого сукупного доходу, перекласифіковується до складу чистого прибутку або збитку.

У Компанії відсутні фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід станом на 31.12.2023 р.

Фінансові активи, класифіковані на розсуд Компанії як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (пайові інструменти)

При первісному визнанні Компанія може на власний розсуд прийняти рішення, без права його подальшої відміни, класифікувати інвестиції в боргові інструменти, як оцінені за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, якщо вони відповідають визначенню власного капіталу згідно з МСФЗ 32 "Фінансові активи: подання" і не призначені для торгівлі. Рішення про таку класифікацію приймається по кожному інструменту окремо.

Прибутки та збитки за такими фінансовими активами не рекласифікуються до складу чистого прибутку або збитку. Дивіденди визнаються в якості іншого доходу в звіті про прибуток або збиток, коли право на отримання дивідендів встановлено, крім випадків, коли Компанія отримує вигоду від таких надходжень в якості відшкодування частини вартості фінансового активу. У цьому випадку такі прибутки відображаються в складі іншого сукупного доходу. Пайові інструменти, класифіковані на розсуд Компанії як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, не оцінюються на предмет знецінення.

Станом на 31.12.2024 р. Компанія не має фінансових активів, які б були класифіковані на її розсуд як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (пайові інструменти).

Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток

Категорія фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, включає фінансові активи, утримувані для продажу, фінансові активи, класифіковані на розсуд Компанії при первісному визнанні як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, або фінансові активи, які в обов'язковому порядку оцінюються за справедливої вартості.

Фінансові активи класифікуються як утримувані для продажу, якщо вони придбані з метою продажу в найближчому майбутньому. Похідні інструменти, включаючи відокремлені вбудовані похідні інструменти, також класифіковані як утримувані для продажу, за винятком випадків, коли вони визначені на розсуд Компанії в якості ефективного інструменту хеджування.

Фінансові активи, грошові потоки за якими не є виключно платежами в рахунок основної суми боргу і відсотків, класифікуються і оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток незалежно від використовуваної бізнес-моделі. Незважаючи на критерії для класифікації боргових інструментів як оцінюваних за справедливою вартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, як описано вище, при первісному визнанні Компанія може на власний розсуд класифікувати боргові інструменти як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо така класифікація усуває або значно зменшує облікову невідповідність.

Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, враховуються в звіті про фінансовий стан за справедливою вартістю, а зміни їх справедливої вартості визнаються в звіті про прибуток або збиток.

Фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток

Ця категорія включає фінансові зобов'язання, призначені для торгівлі, і фінансові зобов'язання, класифіковані на розсуд Компанії при первісному визнанні як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Фінансові зобов'язання класифікуються як утримувані для продажу, якщо вони понесені з метою зворотної купівлі в найближчому майбутньому. Ця категорія також включає похідні фінансові інструменти, в яких Компанія є стороною за договором, не визначені на розсуд Компанії як інструменти хеджування в рамках відносин хеджування, як вони визначені в МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Виділені вбудовані похідні інструменти також класифікуються як утримувані для продажу, за винятком випадків, коли вони класифікуються на розсуд Компанії в якості ефективного інструменту хеджування.

Прибутки або збитки за зобов'язаннями, призначеними для продажу, визнаються в звіті про прибуток або збиток.

Фінансові зобов'язання, класифіковані на розсуд Компанії при первісному визнанні як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, відносяться до цієї категорії на дату первісного визнання та виключно при дотриманні критеріїв МСФЗ 9.

Компанія не має фінансових зобов'язань, класифікованих на її розсуд як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Фінансові зобов’язання

Первісне визнання та оцінка

Фінансові зобов'язання класифікуються при первісному визнанні як фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Всі фінансові зобов'язання спочатку визнаються за справедливою вартістю, за вирахуванням (у разі кредитів, позик і кредиторської заборгованості) витрат, що безпосередньо відносяться до операції.

Фінансові зобов'язання Компанії включають торгову та іншу кредиторську заборгованість, кредити та інші позики, включаючи банківські овердрафти.

Подальша оцінка

Подальша оцінка фінансових зобов'язань залежить від їх класифікації.

Зменшення корисності активів

На кожну звітну дату Компанія визначає, чи є ознаки можливого зменшення корисності активу. Якщо такі ознаки існують, то розраховується вартість відшкодування активу з метою визначення розміру збитків від знецінення.

Вартість очікуваного відшкодування активу - це більша величина з двох значень: справедливої вартості активу за вирахуванням витрат на продаж та вартості використання активу. Сума очікуваного відшкодування визначається для окремого активу, за винятком активів, що не генерують надходження грошових коштів та, в основному, незалежні від надходжень, що генеруються іншими активами або групою активів. Якщо балансова вартість активу перевищує його суму очікуваного відшкодування, актив вважається таким, корисність якого зменшилася та списується до вартості відшкодування (шляхом збільшення суми накопиченої амортизації). При оцінці вартості використання активу, майбутні грошові потоки дисконтуються за ставкою дисконтування до оподаткування, яка відображає поточну ринкову оцінку вартості грошей у часі та ризики, властиві активу. Збитки від зменшення корисності визнаються у звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період у складі тих категорій витрат, які відповідають функції активу, корисність якого зменшилася. Принцип суттєвості застосовується при визначенні того, чи слід визнати збитки від зменшення корисності.

На кожну звітну дату Компанія визначає, чи є ознаки того, що раніше визнані збитки від зменшення корисності більше не існують або відбулося їх зменшення. Якщо така ознака є, розраховується сума очікуваного відшкодування. Раніше визнані збитки від зменшення корисності відновлюються тільки в тому випадку, якщо мала місце зміна в оцінці, яка використовувалася для визначення суми очікуваного відшкодування активу, з часу останнього визнання збитку від зменшення корисності. У зазначеному випадку балансова вартість активу підвищується до очікуваного відшкодування суми. Отримана сума не може перевищувати балансову вартість (за вирахуванням амортизації), за якою даний актив визнавався б у випадку, якби в попередні періоди не був визнаний збиток від зменшення корисності. Сторнування вартості визнається у звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період. Після такої зміни вартості, майбутні амортизаційні відрахування коригуються таким чином, щоб амортизувати переглянуту балансову вартість активу, за вирахуванням залишкової вартості, на систематичній основі протягом строку корисного використання.

Знецінення фінансових активів

Компанія на кожну звітну дату, визнає забезпечення під очікувані кредитні збитки (ОКЗ) по відношенню до всіх боргових інструментів, оцінюваних не по справедливій вартості через прибуток або збиток. ОКЗ розраховуються на основі різниці між грошовими потоками, що належать відповідно до договору, і всіма грошовими потоками, які Компанія очікує отримати, дисконтованій з використанням первісної ефективної процентної ставки або її приблизного значення. Очікувані грошові потоки включають грошові потоки від продажу утримуваного забезпечення або від інших механізмів підвищення кредитної якості, які є невід'ємною частиною договірних умов.

ОКЗ визнаються в два етапи. У разі, якщо за фінансовими інструментами з моменту їх первісного визнання кредитний ризик значно не збільшився, створюється оціночний резерв під кредитні збитки, які можуть виникнути внаслідок дефолтів, можливих протягом наступних 12 місяців (12-місячні очікувані кредитні збитки). Для фінансових інструментів, за якими з моменту первісного визнання кредитний ризик значно збільшився, створюється оціночний резерв під кредитні збитки, що є очікуваними протягом строку дії цього фінансового інструменту, незалежно від термінів настання дефолту (очікувані кредитні збитки за весь термін).

Відносно торгової дебіторської заборгованості та активів за договором Компанія застосовує спрощений підхід при розрахунку ОКЗ. Отже, Компанія не відслідковує зміни кредитного ризику, а замість цього на кожну звітну дату визнає забезпечення під збитки в сумі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь термін.

Нематеріальні активи

Нематеріальний актив визнається, якщо:

- він може бути ідентифікований, що означає:

a) актив може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від Компанії і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом з пов’язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов’язанням, незалежно від того, чи має компанія намір зробити це, або

б) актив виникає внаслідок договірних або інших юридичних відносин, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені або ж від інших прав та зобов’язань;

- Компанія контролює актив, тобто має повноваження отримувати майбутні економічні вигоди, що надходять від основного ресурсу, та обмежувати доступ інших до цих вигід;
- очікуються надходження майбутніх економічних вигід під час його використання.

Нематеріальні активи, які були придбані окремо, при первісному визнанні оцінюються за первісною вартістю. Первісною вартістю нематеріальних активів, придбаних в результаті об'єднання бізнесів, є їх справедлива вартість на дату придбання. Після первісного визнання нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення.

Нематеріальні активи, створені всередині організації, за винятком капіталізованих витрат на розробку, не капіталізуються, і відповідні витрати відображаються у звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід в періоді, в якому вони виникли.

Строк корисного використання нематеріальних активів може бути обмеженим, або невизначеним.

Нематеріальні активи з обмеженим строком корисного використання амортизуються протягом цього терміну та оцінюються на предмет знецінення, якщо є ознаки зменшення корисності нематеріального активу. Термін та метод амортизації для нематеріального активу з обмеженим строком корисного використання переглядаються наприкінці кожного звітного періоду. Зміна очікуваного терміну корисного використання або передбачуваної структури споживання майбутніх економічних вигід, втілених в активі, змінюють термін або метод амортизації відповідно та враховуються як зміна облікових оцінок. Витрати з амортизації нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання визнаються в звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід в тій категорії витрат, яка відповідає функції нематеріальних активів а також капіталізуються до складу незавершених капітальних інвестицій.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання не амортизуються, а тестуються на знецінення щорічно окремо, або на рівні одиниць, що генерують грошові кошти. Строк корисного використання нематеріального активу з невизначеним терміном використання переглядається щорічно з метою визначення того, наскільки прийнятно продовжувати відносити даний актив в категорію активів з невизначеним строком корисного використання. Якщо це неприйнятно, зміна оцінки строку корисного використання з невизначеного на обмежений термін здійснюється на перспективній основі.

Визнання нематеріального активу припиняється при його вибутті, або коли від його використання або вибуття не очікується отримання майбутніх економічних вигід. Прибуток або збиток, що виникає в результаті припинення визнання активу (розрахований як різниця між чистими надходженнями від вибуття активу та балансовою вартістю активу), включається до звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід.

Торгові марки й ліцензії

Торгові марки та ліцензії відображаються за первісною вартістю. Ліцензії мають обмежений в часі строк корисного використання і відображаються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації. Величина амортизації розраховується методом рівномірного списання як розподіл вартості торгових марок і ліцензій протягом усього розрахункового терміну їх корисного використання.

Комп’ютерне програмне забезпечення

Придбані ліцензії на комп'ютерне програмне забезпечення капіталізуються в частині понесених витрат на придбання і установку конкретного програмного забезпечення. Ці витрати амортизуються протягом всього розрахункового терміну корисного використання в тому випадку, якщо Компанія набуває право на поширення такого програмного забезпечення, в іншому випадку витрати на придбання визнаються витратами того періоду, в якому були понесені.

Витрати, пов'язані з розробкою або підтримкою комп'ютерних програм, враховуються у складі витрат поступово. Витрати, безпосередньо пов'язані з розробкою окремо взятого індивідуального програмного продукту, який буде контролюватися Компанією й від використання якого, ймовірно, буде отриманий дохід, що перевищує собівартість протягом періоду більш ніж один рік, враховуються у складі нематеріальних активів. Витрати, пов'язані з розробкою програмного забезпечення, включають витрати на заробітну плату фахівців з розробки програмного забезпечення і відповідну частину накладних витрат, що розподіляються.

Витрати на розробку програмного забезпечення для ПК, визнані як активи, амортизуються протягом усього розрахункового терміну їх корисного використання.

Власний капітал

Власний капітал Компанії складається зі статутного капіталу та нерозподіленого прибутку. Статутний капітал Компанії формується за рахунок внесків учасників, що вносяться в оплату придбаних часток.

Оренда

Визначення того, чи є угода орендою або чи містить вона ознаки оренди, базується на аналізі змісту угоди на дату початку орендних відносин. Угода є орендою або містить ознаки оренди, якщо виконання угоди залежить від використання конкретного активу (або активів), і право на використання активу або активів в результаті даної угоди переходить від однієї сторони до іншої, навіть якщо цей актив (або ці активи) не вказується (не вказуються) в угоді.

Компанія як орендодавець

Оренда, за якою у Компанії залишаються практично всі ризики і вигоди, пов'язані з володінням активом, класифікується як операційна оренда. Орендний дохід, що виникає, враховується лінійним методом протягом терміну оренди та включається до виручки з іншої операційної діяльності в звіті про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, зважаючи на операційний характер. Первісні прямі витрати, понесені при укладенні договору операційної оренди, включаються до балансової вартості переданого в оренду активу та визнаються протягом терміну оренди на тій же основі, що і дохід від оренди.

Умовна орендна плата визнається в складі виручки з іншої операційної діяльності в тому періоді, в якому вона була отримана.

Компанія як орендар

• Активи у формі права користування

Компанія визнає активи у формі права користування на дату початку оренди (тобто дату, на яку базовий актив стає доступним для використання). Активи у формі права користування оцінюються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення, з коригуванням на переоцінку зобов'язань з оренди. Первісна вартість активу в формі права користування включає величину визнаних зобов'язань з оренди, понесені початкові прямі витрати і орендні платежі, здійснені на дату початку оренди або до такої дати за вирахуванням отриманих стимулюючих платежів по оренді. Якщо у Компанії відсутня достатня впевненість в тому, що вона отримає право власності на орендований актив в кінці терміну оренди, визнаний актив у формі права користування амортизується лінійним методом протягом коротшого з таких періодів: передбачуваний термін корисного використання активу або термін оренди. Активи у формі права користування перевіряються на предмет знецінення.

• Зобов'язання з оренди

На дату початку оренди Компанія визнає зобов'язання з оренди. Зобов’язання оцінюються по приведеній дисконтованій вартості орендних платежів, які повинні бути здійснені протягом терміну оренди. Орендні платежі включають фіксовані платежі (в тому числі по суті фіксовані платежі) за вирахуванням будь-яких стимулюючих платежів по оренді до отримання, змінні орендні платежі, які залежать від індексу або ставки, і суми, які, як очікується, будуть сплачені за гарантіями ліквідаційної вартості. Орендні платежі також включають ціну виконання опціону з купівлі, якщо є достатня впевненість у тому, що Компанія виконає цей опціон, і виплатить штрафи за припинення оренди, якщо термін оренди відображає потенційне виконання Компанією опціону на припинення оренди. Змінні орендні платежі, що не залежать від індексу або ставки, визнаються як витрати в тому періоді, в якому настає подія або умова, що призводить до здійснення таких платежів.

Для розрахунку приведеної вартості орендних платежів Компанія використовує ставку залучення додаткових позикових коштів на дату початку оренди, якщо процентна ставка, закладена в договорі оренди, не може бути легко визначена. Після дати початку оренди величина зобов'язань з оренди збільшується для відображення нарахування відсотків і зменшується для відображення здійснених орендних платежів. Крім того, в разі модифікації, зміни терміну оренди, зміни по суті фіксованих орендних платежів або зміни оцінки опціону на купівлю базового активу Компанія здійснює переоцінку балансової вартості зобов'язання по оренді.

• Короткострокова оренда і оренда активів з низькою вартістю

Компанія застосовує звільнення від визнання щодо короткострокової оренди до своїх короткострокових договорів оренди (тобто до договорів, за якими на дату початку оренди передбачений термін оренди становить не більше 12 місяців і які не містять опціону на купівлю). Компанія також застосовує звільнення від визнання щодо оренди активів з низькою вартістю до договорів оренди, вартість яких вважається низькою (тобто до 100 тис. гривень). Орендні платежі за короткостроковою орендою та орендою активів з низькою вартістю визнаються як витрати лінійним методом протягом терміну оренди.

• Значні судження при визначенні терміну оренди в договорах з опціоном на продовження

Компанія визначає термін оренди як такий, де період оренди разом з періодами, щодо яких передбачений опціон на продовження оренди не підлягає достроковому припиненню, якщо є достатня впевненість в тому, що він буде виконаний, або періодами, щодо яких передбачений опціон на припинення оренди, якщо є достатня впевненість в тому, що він не буде виконаний.

За деякими договорами оренди у Компанії може бути опціон на продовження оренди активів на додатковий термін. Компанія застосовує судження, щоб визначити, чи є у неї достатня впевненість в тому, що вона виконає даний опціон на продовження. При цьому вона враховує всі доречні фактори, які призводять до виникнення економічного стимулу для виконання опціону на продовження оренди. Після дати початку оренди Компанія повторно оцінює термін оренди при виникненні значної події або зміни обставин, які підконтрольні Компанії і впливає на її здатність виконати (або не виконати) опціон на продовження оренди (наприклад, зміна бізнес-стратегії, тощо).

Запаси

Запаси оцінюються за найменшою з двох величин: за собівартістю або за чистою вартістю реалізації запасів.

Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.

- Витрати на придбання запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб'єктові господарювання податковими органами), а також з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг.
- Витрати на переробку запасів охоплюють витрати, прямо пов'язані з одиницями виробництва. Вони також включають систематичний розподіл постійних та змінних виробничих накладних витрат, що виникають при переробці матеріалів у готову продукцію.

У випадку продажу, відпуску у виробництво або іншому вибутті запасів застосовуються оцінка за середньозваженою собівартістю, враховуючи місця зберігання, серії та характеристики запасів. При реалізації товарів у роздріб застосовується метод оцінки за ціною реалізації.

Чиста можлива ціна продажу визначається як розрахункова ціна продажу в ході звичайної діяльності за вирахуванням розрахункових витрат на завершення виробництва і розрахункових витрат на продаж.

Взаємозалік фінансових інструментів

Фінансові активи та фінансові зобов'язання підлягають взаємозаліку, коли існує юридично захищене право на взаємозалік визнаних сум і коли є намір провести розрахунок на нетто-основі, реалізувати активи і одночасно з цим погасити зобов'язання.

Основні засоби

Вартість придбаного об'єкта основних засобів визнається як актив та капіталізується у балансі, лише якщо:

- існує ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, пов'язані з предметом, будуть надходити до суб'єкта господарювання, та
- вартість активу може бути надійно оцінена.

Первісна вартість основних засобів оцінюється виходячи з фактичних витрат, понесених на придбання основних засобів, які включають ціну купівлі, у тому числі податки, що не відшкодовуються підприємству, та будь-які витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням активу в робочий стан і місця для його використання. Крім того, суттєві позикові витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням, будівництвом або виробництвом основного кваліфікованого активу, капіталізуються як частина вартості активу.

Собівартість замінюваної частини об’єкта визнається у балансовій вартості, коли витрати на неї понесені, якщо задовольняються критерії визнання. Балансову вартість запчастин, які замінюють, припиняють визнавати.

При необхідності заміни значних компонентів обладнання через певні проміжки часу, Компанія окремо амортизує їх на підставі відповідних індивідуальних термінів корисного використання. Аналогічно, при проведенні суттєвого технічного огляду, витрати, пов'язані з ним, визнаються в балансовій вартості основних засобів як заміна обладнання, якщо виконуються критерії визнання.

Після первісного визнання основні засоби відображаються за фактичною собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації й резерву від знецінення. Керівництво Компанії регулярно оцінює, чи є ознаки того, що актив може бути знеціненим. Оцінка проводиться щорічно або частіше, якщо виникають ознаки знецінення активу. У випадку виявлення суттєвих відхилень проводиться їх переоцінка. У подальшому переоцінка основних засобів проводиться з достатньою періодичністю, щоб не допустити суттєвої різниці між балансовою вартістю та справедливою вартістю на кінець звітного періоду.

Дооцінка балансової вартості основних засобів, відноситься до складу капіталу з дооцінки, що відображений у розділі власного капіталу звіту про фінансовий стан, окрім тієї частини, в якій вона відновлює суму зменшення вартості від переоцінки того самого активу, раніше визнаного в прибутках або збитках. Уцінка балансової вартості включається до складу прибутків та збитків, за винятком випадків, коли уцінка безпосередньо компенсує дооцінку балансової вартості того самого активу в попередньому періоді і відноситься до зменшення резерву з переоцінки. Накопичена на дату переоцінки амортизація основних засобів перераховується пропорційно зміні балансової вартості активу в брутто-оцінці таким чином, щоб балансова вартість активу після переоцінки була рівна його переоціненій вартості.

Дооцінку, що входить до власного капіталу об’єкта основних засобів, Компанія відносить до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання активу.

Амортизація об'єкту розпочинається тоді, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. На практиці це означає, що амортизація починається з початку наступного періоду (місяця) після введення активу в експлуатацію, що підтверджується оформленням акту введення об’єкта в експлуатацію.

Амортизація об'єктів основних засобів нараховується з використанням прямолінійного методу протягом залишкового строку корисної експлуатації об'єкта основних засобів. В місяці, коли відбувається вибуття активу, амортизація нараховується із розрахунку за повний місяць вибуття.

Строк корисної експлуатації об'єкта основних засобів визначається по окремих одиницях, з урахуванням характеру активу та пов'язаної з ним господарської діяльності. При визначенні строку корисного використання активу враховуються такі чинники:

- очікуваний термін використання активу Компанією,
- очікуваний фізичний знос, який залежить від операційних факторів, таких як кількість виробничих змін, для яких використовується актив, програма ремонту та технічного обслуговування, а також догляд та обслуговування активу у випадку простою,
- технічне виснаження, що виникає в результаті змін або покращень у виробництві або внаслідок зміни ринкового попиту,
- юридичні або аналогічні обмеження використання активу, такі як термін дії відповідної оренди.

Орієнтовні строки корисного використання є наступними:

Залишкова вартість, строки корисного використання та методи нарахування амортизації активів аналізуються наприкінці кожного фінансового року та коригуються в міру необхідності.

Витрати на реконструкцію й модернізацію капіталізуються. Технічне обслуговування, ремонт та дрібні відновлення списуються на витрати поточного періоду в місяці їхнього виникнення. Незначні відновлення включають всі витрати, які не призводять до покращення технічних характеристик активів за межі свого первісного потенціалу.

Основний засіб знімається з обліку при його вибутті або у випадку, якщо від його подальшого використання не очікується подальше отримання економічних вигід. Дата вибуття – це дата, коли втрачено контроль над активом. Прибуток або збиток від вибуття активу (розраховується як різниця між чистими надходженнями від вибуття та балансовою вартістю активу) включається до звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період, в якому визнання активу припиняється.

Незавершене будівництво являє собою вартість майна, машин і обладнання, будівництво або установка яких ще не завершена і не є придатною до використання у запланованих цілях. До вартості незавершеного будівництва також відносяться суми авансів, перерахованих постачальникам за основні засоби, а також балансова вартість запасів, що будуть використані у виготовленні основних засобів.

Податок на додану вартість (ПДВ)

ПДВ стягується за трьома ставками:

- 20% стягується при постачанні товарів чи послуг на території України, включаючи поставки без чітко визначеної суми винагороди, та імпорті товарів в Україну (крім випадків, чітко передбачених законодавством);
- 7% застосовується по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання;
- 0% застосовується при експорті товарів та відповідних послуг.

Накопичений ПДВ кредит, що виник в результаті проведення незавершеного капітального будівництва у попередніх та звітному періоді, Компанія відображає у складі інших необоротних активів або у складі дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, залежно від можливості реалізації цього кредиту у часі.

Кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість

Кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість визнається, якщо контрагент виконав свої зобов’язання за угодою, і обліковується за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки.

Передоплати

Передоплати відносяться до категорії довгострокових, якщо товари чи послуги, за які було здійснено передоплату, будуть отримані більше, ніж через один рік, або якщо передоплати стосуються активу, який при початковому визнанні буде віднесений до категорії необоротних активів.

Аванси, видані з метою придбання активу, включаються до складу його балансової вартості після того, як Компанія отримала контроль над цим активом і якщо існує ймовірність того, що Компанія отримає майбутні економічні вигоди, пов’язані з таким активом. Передоплати списуються на прибуток чи збиток після отримання товарів або послуг, за які вони були здійснені. Якщо існує свідчення того, що активи, товари чи послуги, за які була здійснена передоплата, не будуть отримані, балансова вартість передоплати зменшується належним чином, і відповідний збиток від знецінення визнається у складі прибутку чи збитку за рік.

ПрАТ "УКРНАФТІНВЕСТ"

ПрАТ "УКРНАФТІНВЕСТ" (надалі – "Компанія") за організаційно-правовою формою є Приватним акціонерним товариством, діючим в Україні. Дата первинної державної реєстрації – 24 березня 1994 року.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

Україна

01042, КИЇВ, вулиця Приймаченко, 1/27

Юридична адреса та фактичне місцезнаходження Компанії: Україна, 01042 м. Київ, вул. Марії Приймаченко, 1/27

Основна діяльність Компанії пов’язана зі здійсненням діяльності з видобування нафти, газу:

Кінцевим бенефіціарним власником є Буткевич Геннадій Владиславович. Інформація щодо відносин Компанії з іншими пов’язаними сторонами наведена у Примітці 4.1.

БІ ДЖИ BI ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД / BGV INVESTMENTS LIMITED

Основа підготовки фінансової звітності

Випуск фінансової звітності ПрАТ "НВК "УКРНАФТІНВЕСТ" за рік, що закінчився 31 грудня 2024 року, затверджено керівництвом 24 вересня 2025 року.

Фінансова звітність Компанії за 2024 рік підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ") в редакції, затверджених Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) і є звітністю загального призначення та стосується лише одного суб’єкта господарювання - ПРАТ "НВК "УКРНАФТІНВЕСТ".

Наведена фінансова звітність підготовлена за формами, які затверджені Наказом Мінфіну №73 від 07.02.2013 р.

Відповідно до пункту 5 статті 121 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" всі підприємства, які зобов'язані складати фінансову звітність за МСФЗ, складають і подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі (далі - iXBRL). Станом на дату випуску цієї фінансової звітності таксономію UA XBRL МСФЗ 2024 року не опубліковано, керівництвом ще не ініційовано процес подання фінансової звітності за 2024 рік в єдиному електронному форматі внаслідок зовнішніх ускладнень, викликаних воєнним станом в країні. Керівництво Компанії планує підготувати звіт у форматі iXBRL та подати його, коли з’явиться така можливість.

Стандарти які були випущені, але ще не вступили в силу

МСФЗ (IAS) 8.30 вимагає, щоб компанії розкривали у своїй фінансовій звітності інформацію про стандарти, які були випущені, але ще не вступили в силу, а також відому або обґрунтовану інформацію, що дозволяє користувачам оцінити можливий вплив застосування цих МСФЗ на фінансову звітність Компанії. Інформація наводиться нижче.

Керівництво не очікує, що прийняття до застосування Стандартів, поправок та роз’яснень, перелічених вище, буде мати істотний вплив на фінансову звітність Компанії в майбутніх періодах.

Застосування нових та змінених Стандартів

Компанія вперше застосувала деякі стандарти і поправки, які вступають в силу для річних періодів, що починаються 1 січня 2023 року або після цієї дати (якщо не вказане інше). Компанія не застосовувала достроково стандарти, роз'яснення або поправки, які були випущені, але ще не вступили в силу.

Поправки до МСБО (IAS) 1 “Подання фінансової звітності”

Зміни спрямовані на допомогу суб’єктам господарювання у забезпеченні розкриття облікових політик, які є більш корисними для користувачів, зокрема:  замінено вимогу щодо розкриття значних облікових політик на вимогу розкривати суттєву інформацію про облікову політику; надано роз’яснення, яким чином суб’єкти господарювання мають застосовувати концепцію “суттєвості” у процесі прийняття рішень щодо розкриття облікових політик.

 Інформація є суттєвою, якщо від її пропуску, викривлення або приховування можна обґрунтовано очікувати вплив на рішення, які приймають основні користувачі фінансової звітності загального призначення, складеної на основі тієї фінансової звітності, яка надає фінансову інформацію про конкретну звітність суб’єкта господарювання.

 Інформація про облікову політику, яка пов’язана з несуттєвими операціями, іншими подіями та умовами, є несуттєвою та не потребує розкриття. Суб’єкт господарювання не повинен розкривати в обліковій політиці стандартизовану інформацію або дублювати вимоги МСФЗ. Визначення того, чи є інформація про облікову політику суттєвою чи ні, потребує використання суджень і може призвести до додаткових зусиль,  зокрема в рік прийняття змін.

 Декілька аспектів, коли інформація про облікову політику може бути суттєвою, зокрема: суб’єкт господарювання змінив свою облікову політику протягом звітного періоду та ця зміна призвела до суттєвої зміни інформації у фінансовій звітності; суб’єкт господарювання обрав облікову політику з одного або кількох варіантів, дозволених МСФЗ; облікова політика була розроблена згідно з МСБО 8 за відсутності відповідного МСФЗ; облікова політика пов’язана зі сферою, щодо якої суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати судження або припущення під час визначення облікової політики, і суб’єкт господарювання розкриває інформацію про ці судження або припущення; бухгалтерський облік операцій є складним, і інакше користувачі фінансової звітності суб’єкта господарювання не зрозуміли б  ці суттєві операції.

Ці поправки не вплинули на фінансову звітність Компанії, оскільки облікова політика протягом звітного періоду не змінювалася.

Поправки до МСБО (IAS) 8 “Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки”

Зміни уточнюють різницю між змінами облікових політик та облікових оцінок, а також визначають облікові оцінки як грошові суми у фінансових звітах, щодо яких є невизначеність в оцінці.

Різниця між обліковою політикою та обліковими оцінками є важливою, оскільки зміни в обліковій політиці зазвичай передбачають ретроспективне перерахування, а зміни в облікових оцінках застосовуються перспективно.

Зміни до МСБО 8 також уточнюють взаємозв’язок між обліковою політикою та обліковими оцінками, зазначаючи про те, що суб’єкт господарювання визначає облікову оцінку для досягнення встановленої мети.

Суб’єкт господарювання застосовує методи оцінювання та вхідні дані для розроблення облікової оцінки.

Методи оцінювання включають методи наближеного оцінювання (наприклад, методи, які застосовуються для оцінки резерву під збитки для очікуваних кредитних збитків під час застосування МСФЗ 9) та методи вартісного оцінювання (наприклад, методи, які застосовуються для оцінки справедливої вартості активу або зобов’язання під час застосування МСФЗ 13).

Зміни в облікових оцінках внаслідок появи нової інформації або розвитку подій не є виправленням помилки. Крім того, результати зміни вхідних даних або методики оцінки є змінами в облікових оцінках, якщо вони не випливають із коригувань помилок минулих періодів. Зміни в облікових оцінках можуть впливати на прибутки/збитки поточного періоду або поточного та майбутнього періодів.

Суб’єкт господарювання розкриває інформацію про характер та суму зміни в обліковій оцінці, яка впливає на поточний період або, за очікуванням, впливатиме на майбутні періоди, за винятком, коли такий вплив неможливо оцінити.  Якщо інформацію про розмір впливу на майбутні періоди не розкрито у зв’язку з неможливістю його оцінки, суб’єкт господарювання розкриває інформацію про цей факт.

Ці поправки не вплинули на фінансову звітність Компанії, оскільки змін в облікових оцінках не відбувалося.

Поправки до МСБО (IAS) 12 “Податки на прибуток”

Зміни уточнюють, як суб’єкти господарювання повинні враховувати відстрочені податки на такі операції, як оренда та зобов’язання, пов’язанні з виведенням з експлуатації.

Зміни звужують сферу застосування щодо звільнення від первісного визнання, коли воно не застосовується до операцій, що призводять до рівних оподатковуваних та вирахуваних тимчасових різниць. Отже, усім суб’єктам господарювання буде необхідно визнавати відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов’язання щодо тимчасових різниць, що виникають під час первісного визнання оренди та зобов’язання, пов’язанні з виведенням з експлуатації.

На початку найбільш раннього порівняльного періоду суб’єкт господарювання повинен:

а) визнати відстрочений податковий актив у тій мірі, в якій є ймовірним, що буде отримано оподатковуваний прибуток, до якого можна застосовувати тимчасову різницю, що підлягає вирахуванню, та відстрочене податкове зобов’язання щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню та вирахуванню, пов’язаних з:

і) активами з правом використання та орендними зобов’язаннями, та

ii) витратами на виведення з експлуатації, відновлення та подібними зобов’язаннями та відповідними сумами, визнаними як частина вартості пов’язаного активу; та

б) визнати кумулятивний вплив першого застосування змін як коригування вхідного сальдо нерозподіленого прибутку (або іншого компоненту капіталу) на цю дату.

Для зобов’язання з оренди та зобов’язання з вибуття відповідні відстрочені податкові активи та зобов’язання мають бути визнані з початку раннього з представлених порівняльних періодів, при цьому будь-який сукупний ефект має бути визнаний як коригування нерозподіленого прибутку або інших компонентів капіталу на цю дату. Операція може призвести до первісного визнання активів та зобов’язань та на момент здійснення операції не впливає на обліковий або оподатковуваний прибуток. Наприклад, на дату початку оренди орендар зазвичай визнає орендне зобов’язання та відповідну суму, як частину вартості активу з права користування. Залежно від застосованих норм податкового законодавства можуть виникати в такій операції рівні оподатковувані та тимчасові різниці, які підлягають вирахуванню під час первісного визнання активу чи зобов’язання.

Ці поправки не вплинули на фінансову звітність Компанії, оскільки її діяльність в поточному періоді на мала суттєвих змін цих операцій.

Зміни до МСБО (IAS) 12 “Податки на прибуток” – “Міжнародна податкова реформа – типові правила Другого компонента”.

Зміни визначають особливості обліку  та розкриття інформації щодо податків на прибуток, що виникають внаслідок впровадження податкового законодавства, яке розроблене на основі типових правил Другого компонента, опублікованих Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР).

Ці поправки не вплинули на фінансову звітність Компанії.

Події після закінчення звітного періоду

Після закінчення звітного періоду до часу опублікування фінансової інформації у фінансово-господарській діяльності Компанії не відбулося суттєвих подій, які вимагали б коригування після звітного періоду сум, визнаних у фінансовій звітності, або визнання раніше не визнаних статей відповідно до вимог МСФЗ.

керівництво Компанії

2025-09-24

БІ ДЖИ BI ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД / BGV INVESTMENTS LIMITED

Станом на 31.12.2024 р. провідний управлінський персонал Компанії складався з 3 осіб. Станом на 31.12.2023 р. провідний управлінський персонал Компанії складався з 3 осіб. Загальна сума компенсації у вигляді заробітної плати провідному управлінському персоналу Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2024 року склала 965 тис. грн. (2023: 832 тис. грн.). Крім того, надана безвідсоткова поворотна фінансова допомога провідному управлінському персоналу за 2023 рік склала 212 тис. грн., за 2024 рік не надавалась.

Операції з пов’язаними сторонами

Відповідно до визначення МСФЗ (IAS) 24 "Розкриття інформації про пов’язані сторони" під пов'язаними сторонами Компанії, розуміються наступні контрагенти:

- підприємства, які прямо або побічно, через один або декілька посередників контролюють компанію, контролюються Компанією, або разом з Компанією перебувають під загальним контролем (включаючи холдингові й дочірні Компанії, а також родинні дочірні Компанії);
- асоційовані Компанії – підприємства, на діяльність яких Компанія значно впливає і які, не є дочірніми Компанії або спільними підприємствами інвестора;
- приватні особи, які прямо або побічно володіють пакетом акцій із правом голосу й мають можливість значно впливати на діяльність Компанії, а також кожної, хто впливає або перебуває під впливом такої особи при веденні операцій з Компанією;
- ключовий управлінський персонал Компанії, тобто ті особи, які вповноважені й відповідальні за здійснення планування, керування й контролю над діяльністю Компанії, у тому числі директор Компанії, а також його найближчі родичі;
- підприємства, право голосу в яких належить прямо або побічно будь-якій особі, описаній в п. п. (c) або (d), або особі, на яку такі особи значно впливають. До них відносяться підприємства, що належать директорам або основним акціонерам Компанії, і підприємства, які мають спільного з Компанією, що звітує ключового члена керуючого органу;
- пенсійні фонди, що діють в інтересах співробітників Компанії.

У відношенні кожної можливої операції із пов’язаною стороною до уваги приймалась сутність операції, а не тільки її правова форма.

Пов'язані сторони можуть здійснювати операції, які не мали б місця між сторонніми Компаніями. Також можуть відрізнятися умови й суми транзакцій у порівнянні з аналогічними операціями між непов'язаними сторонами.

Інформація про стан заборгованості з пов’язаними сторонами Компанії представлена нижче:

Незавершені капітальні інвестиції

Рух незавершених капітальних інвестицій за 2023 та 2024 роки був наступним:

Капітальні інвестиції включають в себе активи розвідки та оцінки, які оцінюються за собівартістю, вартість об’єктів необоротних активів, які готуються до використання. Доведені поклади корисних копалин придбаних двох ліцензій на видобуток нафти та газу в Одеській області складають: природний газ – 537 000 тис. кубометрів: конденсат – 111 тис. тон; нафта - 7 955 тис. тон.

Капітальні інвестиції у вигляді свердловин створених при проведенні пошуково - розвідувальних робіт знаходяться без руху декілька років, що пов’язано зі військовим станом в країні. Керівництво Компанії не здійснювало оцінку цих активів на предмет зменшення корисності згідно до МСФЗ 6 "Розвідка та оцінка запасів корисних копалин". Тому що, на думку керівництва, відсутні факти та обставини, які дозволяють припускати, що балансова вартість активу розвідки та оцінки може перевищити суму його очікуваного відшкодування. Компанія знаходиться на стадії розвідки та оцінки покладів нафти та природного газу. Досягнення прибутковості операцій та можливості відшкодування вартості активів розвідки та оцінки корисних копалин залежить від майбутніх подій, таких як успішність програми буріння, наявності достатнього фінансування, сприятливих економічних та політичних обставин.

Основні засоби

Станом на дату балансу первісна вартість повністю замортизованих засобів дорівнює 95 тис. грн. (на початок періоду – 73 тис. грн.). Протягом звітного періоду переоцінка та перегляд строків корисного використання основних засобів не проводились. Станом на 31.12.2024 відсутні обмеження щодо використання основних засобів, відсутні основні засоби, вилучені з експлуатації для продажу.

Основні засоби у заставі або поруки не перебувають. Станом на 31.12.2024 відсутні:

- обмеження щодо використання основних засобів;
- угоди на придбання у майбутньому основних засобів;
- основні засоби, вилучені з експлуатації для продажу.

Станом на 31.12.2024 Компанія провела тестування основних засобів на предмет зменшення корисності. Ознаки зменшення корисності не встановлені

Справедлива вартість фінансових інструментів

Компанія здійснює аналіз фінансових інструментів, визнаних за справедливою вартістю, у розрізі таких категорій ієрархії:

- інструменти, справедлива вартість яких була визначена на основі котирувань цін на активних ринках для ідентичних активів або зобов'язань - рівень 1;
- інструменти, справедлива вартість яких була визначена на основі відмінних від котирувань цін, включених до Рівню 1, вихідних даних, що спостерігаються для активу або зобов'язання безпосередньо (ціни) або опосередковано (похідні від цін) - рівень 2;
- інструменти, справедлива вартість яких була визначена на основі вихідних даних для активу або зобов'язання, не заснованих на спостережуваних ринкових даних (вихідні дані, що не спостерігаються на ринку) - рівень 3.

Згідно МСФЗ (IFRS) 7.29 розкриття інформації про справедливу вартість фінансових інструментів не вимагається:

- якщо балансова вартість є обґрунтованим наближенням до справедливої вартості (наприклад, короткострокова торгова дебіторська і кредиторська заборгованість);
- щодо договору, що містить умову дискреційного участі (як описано в МСФЗ (IFRS) 4), якщо справедлива вартість цієї умови не може бути надійно оцінена;
- щодо зобов'язання по оренді.

Станом на звітні дати Компанія не має фінансових активів, які могли б бути віднесені до категорій "Фінансові активи, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток", "Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід з подальшою рекласифікацією накопичених прибутків і збитків (боргові інструменти)", "Фінансові активи, класифіковані за рішенням організації як оцінювані за справедливою вартістю через інший сукупний дохід без подальшої рекласифікації накопичених прибутків і збитків при припиненні визнання (пайові інструменти)" та "Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Управління фінансовими ризиками

Основні фінансові зобов'язання Компанії включають фінансову позику та допомоги отримані, кредиторську заборгованість за товари та послуги, необоротні активи та іншу кредиторську заборгованість. Основною метою даних фінансових зобов'язань є фінансування операцій Компанії, а також фінансування незавершеного будівництва. До складу основних фінансових активів Компанії входять інша дебіторська заборгованість та гроші та їх еквіваленти.

Станом на 31.12.2024р. Компанія схильна до ризику ліквідності. Керівництво Компанії контролює процес управління цим ризиком.

Ризик втрати ліквідності являє собою ризик того, що Компанія не зможе оплатити свої зобов'язання при настанні строку їх погашення. Компанія здійснює контроль над ризиком дефіциту грошових коштів, використовуючи інструмент планування поточної ліквідності

Компанія проаналізувала концентрацію ризику щодо рефінансування своєї заборгованості і прийшла до висновку, що вона є низькою. Компанія має доступ до джерел фінансування в достатньому обсязі.

Суми у таблиці аналізу за строками станом на 31.12.2024 р. – це недисконтовані грошові потоки за угодами за найбільш суттєвими статтями зобов’язань.

Суми у таблиці аналізу за строками станом на 31.12.2023 р. – це недисконтовані грошові потоки за угодами за найбільш суттєвими статтями зобов’язань.

Відповідно до МСФЗ 7, валютний ризик виникає за фінансовими інструментами у валюті, яка не є функціональною, і є монетарними за характером; ризики, пов’язані з перерахунком валют, не враховуються. Валютний ризик виникає, переважно, по нефункціональним валютам, в яких Компанія має фінансові інструменти.

У таблиці надані монетарні фінансові зобов’язання Компанії за балансовою вартістю на звітну дату.

Валютний ризик – це ризик того, що вартість фінансового інструмента буде коливатиметься у зв’язку зі зміною валютних курсів.

У таблиці нижче представлені дані про можливий вплив підвищення або зниження української гривні на 10% по відношенню до відповідних валют. Аналіз чутливості до ризику розглядає тільки залишки по монетарним статтям, вираженим в іноземній валюті, та корегує перерахунок цих залишків на звітну дату за умови 10-відсоткового зміни курсів валют.

Чутливість прибутку Компанії до оподаткування та капіталу до можливої помірної зміни обмінного курсу розрахована при незмінних інших складових:

Станом на 31.12.2024 відсутні:

- ознаки зменшення корисності нематеріальних активів;
- нематеріальні активи з обмеженим правом володіння або передачі у заставу як забезпечення зобов’язань;
- договірні зобов’язання, пов’язані із придбанням нематеріальних активів.

Переоцінка нематеріальних активів, перегляд строків корисного використання в звітному періоді не проводились.

Умови функціонування, ризики, політична та економічна ситуація в Україні

Компанія здійснює свою діяльність в Україні. З 2014 року економіка України функціонувала в умовах гібридної війни рф проти України та, виявивши відносну стійкість, швидко перейшла від фази кризи до фази відновлювального зростання.

Україна увійшла у повномасштабну війну зі споживчою інфляцією на рівні 10% рік-до-року (р/р). Наприклад, у лютому 2022 року ціни на споживчі товари та послуги були на 10% вищими, ніж у лютому 2021 року. Російське вторгнення спричинило суттєве прискорення інфляції, темпи якої сягнули свого піку у жовтні 2022 р. — 26,6% р/р. Причинами тоді стали прямі наслідки війни: руйнування виробництв, порушення ланцюгів постачань, зростання виробничих витрат бізнесу. Додатковий тиск на інфляцію також створював друк гривні Нацбанком для покриття дефіциту бюджету: у 2022 році НБУ надрукував 400 млрд грн ($12,5 млрд), на які придбав урядові військові облігації.

Наприкінці 2022 і впродовж усього 2023 року темпи інфляції вдалося опанувати завдяки стабілізації економічної ситуації, грамотним діям НБУ та відмові від фінансування бюджету шляхом друку гривні. На сповільнення інфляції також вплинули рекордні врожаї 2023 року.

Втім, у 2024 році інфляція стала знову пришвидшуватися: серед основних причин НБУ називав вичерпання впливу значних минулорічних урожаїв, дефіцит електроенергії та брак працівників, літню посуху 2024 року.

У грудні інфляція прискорилася до 12% р/р (1,4% м/м). Серед основних причин прискорення інфляції залишаються поганий врожай у 2024 році, подорожчання сировини, зростання витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці. А втім, інфляція прискорюється вже не такими стрімкими темпами, як восени — НБУ очікує, що у 2025 році інфляція піде на спад.

23 січня НБУ підвищив облікову ставку до 14,5%, щоб розвернути інфляційний тренд та домогтися її уповільнення у 2025 році. За оцінками НБУ, прискорення інфляції тривало й у січні; Нацбанк повідомляє, що для повернення інфляції до таргету 5% ймовірно потребуватиме подальших підвищень облікової ставки. Ці підвищення підтримають реальну дохідність гривневих інструментів та допоможуть зменшити тиск на обмінний курс і ціни.

У грудні НБУ продав на ринку $5,3 млрд в рамках валютних інтервенцій, тоді як купив лише $430 тис. Такий обсяг продажу валюти став історичним рекордом, перевищивши як попередні місяці повномасштабних інтервенцій, так і попередні історичні піки під час коронавірусної кризи ($2,4 млрд у березні 2020 року) та російського вторгнення на схід України ($3,2 млрд у жовтні 2014 року).

Валютні інтервенції дозволяють НБУ підтримувати відносно стабільний обмінний курс: гривня знецінюється, але помірними темпами.

У грудні основною причиною великого продажу валюти були рекордні щомісячні видатки загального фонду державного бюджету, які становили 492 млрд грн. У грудні 2023 року основний приріст видатків припав на закупівлю зброї та боєприпасів, що потребує більше імпорту та валюти. Ймовірно, аналогічна ситуація була і в грудні цього року.

Грудень 2024 року також став місяцем рекордних надходжень іноземної фінансової допомоги ($9,2 млрд). В результаті міжнародні резерви зросли на 9,7% до $43,8 млрд (5,5 місяців майбутнього імпорту), незважаючи на величезні валютні інтервенції. Рівень 3 місяців майбутнього імпорту вважається достатнім, тому поточні резерви залишаються на високому рівні.

Дохідність гривневих інструментів – як ОВДП, так і депозитів – залишається вищою в реальному вимірі, ніж прогнозована інфляція.

У грудні гривня повільно девальвувала: офіційний курс на початку 2025 року перевищив 42 грн/$. Готівковий курс ще не перетнув попередню рекордну позначку вересня 2022 року, коли курс становив 42,5 грн/$.

У грудні іноземна фінансова допомога Україні стала рекордною за весь час повномасштабної війни — $9,3 млрд. Україна отримала €4,1 млрд від ЄС в рамках Ukraine Facility, $1,1 млрд кредитного траншу від МВФ, $1,9 млрд від Японії, $483 млн від Великої Британії, $465 млн гранту від США та $20 млн кредиту від Світового Банку.

Іноземна допомога покрила 75% додаткових потреб державного бюджету за 12 місяців 2024 року. Іноземного фінансування було недостатньо для повного покриття фінансових потреб за цей період, але це було очікувано. Основним джерелом покриття дефіциту стали облігації внутрішньої державної позики.

Україна також вперше отримала кошти, забезпечені доходами від заморожених активів РФ: США передала нам $1 млрд гранту. Це перший транш з $20 млрд від Сполучених Штатів, які є частиною більшого пакету фінансової підтримки у $50 млрд.

Податкові надходження до державного бюджету в грудні сягнули 158,2 млрд грн, що на 54% більше, ніж у попередньому році, завдяки суттєвому зростанню надходжень від податку на прибуток підприємств (ПнП) (+383% р/р), акцизів (+152%) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (+59%).

Податкові надходження за 2024 рік (1 647 млрд грн) зросли на 37% порівняно з попереднім роком, причому всі податки випереджали інфляцію. Основний внесок у це зростання в абсолютному виразі зробили податок на прибуток (+127 млрд грн р/р), акцизи (+106 млрд грн) та ПДВ з імпорту (+100 млрд грн).

Значне зростання відшкодування ПДВ продовжилось і в грудні, досягнувши рекордних 17,3 млрд грн. Однак річне співвідношення відшкодованого ПДВ до внутрішніх надходжень від ПДВ залишилось на помірному рівні 37%.

Видатки державного бюджету, без урахування матеріально-технічної військової допомоги, сягнули 3 271 млрд грн за 11 місяців 2024 року, збільшившись на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Видатки на оборону та безпеку сягнули 1 908 млрд грн за 11 місяців 2024 року, при цьому листопадові видатки склали майже 220 млрд грн – найвищий місячний показник у 2024 році. Видатки на обслуговування боргу у листопаді становили 43 млрд грн, збільшившись до 287 млрд грн за 11 місяців 2024 року, або 8,8% від усіх видатків бюджету (без урахування військової підтримки).

Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці — бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу. Згодом попит на робочу силу став відновлюватися, але повільно; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року. Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи весь час скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.

Активність на ринку праці починає відновлюватися після різдвяного затишшя: компанії шукають більше нових працівників, а шукачі роботи розміщують більше нових резюме. Втім, ринок праці загалом залишається менш жвавим, ніж до повномасштабного вторгнення.

Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у грудні 2024 року рівень безробіття в Україні становив 14,2%. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у грудні 2024 року зріс до 23,4%. У 2024 році показник економії на їжі загалом був помітно вищим, ніж рівень безробіття — одним із чинників цього може бути швидше, ніж у 2023 році, зростання цін на продукти.

У грудні індекс очікуваних змін ділової активності знизився до 45,9 з 47,2 у листопаді та залишився нижче нейтрального рівня 50 пунктів. Це означає, що негативні настрої переважали серед опитаних підприємств. Настрої були негативними в усіх опитаних секторах та зберігалася негативна їх динаміка. Найбільший негативний вплив продовжують мати погіршення безпекової ситуації та збільшення обстрілів енергооб’єктів. Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

Росіяни продовжують атакувати українську енергосистему, щоб спричинити якомога більші руйнування та тривалі відключення електроенергії. Втім, українські енергетики продовжують відновлювати всі пошкодження та розбудовувати захист важливих об’єктів. Завдяки цим зусиллям Україна увійшла у 2025 рік з мінімальними чи відсутніми відключеннями побутових та промислових споживачів. Ситуація дозволяє навіть комерційно експортувати електроенергію в окремі години: це сприяє балансуванню системи та створює додатковий заробіток для енергокомпаній (за даними сайту Центру економічної стратегії: ces.org.ua).

Вплив війни на поточну ситуацію в Компанії та оцінка керівництвом безперервності діяльності розкрита в примітці 1.3.

Керівництво Компанії продовжує стежити за потенційним впливом цих подій і вживатиме всіх можливих заходів для пом’якшення будь-яких негативних наслідків.